Кілька найбагатших людей Росії, зокрема й ті, що належать до найближчого оточення Владіміра Путіна, протягом останнього року вивели за кордон десятки мільярдів доларів. Головними рушійними силами такого відтоку капіталу стали побоювання щодо стану російської економіки, дефіцит державного бюджету та масштабні конфіскації приватних активів на користь держави.
Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Гучні конфіскації та тиск на бізнес
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році західні санкції змусили багатьох російських магнатів повернути активи на батьківщину. Однак вдома вони зіткнулися з іншим ризиком: починаючи з 2024 року, російська влада активізувала процеси націоналізації, націлившись на великий бізнес.
Генеральний прокурор РФ Алєксандр Гуцан у березні підтвердив масштаб цих процесів:
“Минулого року прокурори забезпечили повернення державі активів, які вони оцінили в понад 4 трильйони рублів (51,5 мільярда доларів)”.
Серед тих, хто втратив свої статки, опинилися засновник одного з найбільших агрохолдингів Росії Ros Agro Вадим Мошкович, власник великої золотодобувної компанії Костянтин Струков, а також Дмітрій Камєнщик, який втратив контроль над московським аеропортом “Домодєдово”.
Крім того, Путін шукає нові джерела фінансування війни. На закритій зустрічі з президентом у березні мільярдер Сулейман Керімов запропонував присутнім зробити “суттєвий внесок” у бюджет держави як своєрідну плату за те, як їхній бізнес був побудований у 1990-х роках. Цю ініціативу Путін підтримав (хоча речник Кремля Дмітрій Пєсков згодом це заперечував), що ще більше посилило тривогу серед підприємців.
Нові гавані для капіталу: від Дубая до Африки
На тлі цих загроз інвестиційні портфелі найзаможніших росіян стрімко трансформуються. Капітал перетікає у криптовалюту, золото, приватні інвестиційні фонди (особливо в країнах Перської затоки) та іноземну нерухомість.
Джерела Bloomberg зазначають, що еліта продовжує активно скуповувати елітну нерухомість у Дубаї, а також розширює інвестиції на ринки Туреччини та Монако. Один із бізнесменів зізнався, що переводить гроші на Кіпр та в ОАЕ саме через тиск держави, двоє інших вкладають кошти у Саудівську Аравію, а ще один зазначив, що почав інвестувати в Африку.
Тіньові схеми та привид банківської кризи
Щоб уникнути як західних санкцій, так і уваги Кремля, методи виведення багатства еволюціонують. Дубай закріпив за собою статус криптохабу для російської еліти. Водночас відкриваються нові неформальні маршрути через Вірменію, Казахстан та Киргизстан.
Особливої популярності набув стейблкоїн A7A5, розроблений компанією транскордонних платежів A7, що належить молдовському банкіру-втікачу Ілану Шору та підсанкційному російському державному “Промсвязьбанку”. Як повідомив заступник голови “Промсвязьбанку” Міхаїл Дорофєєв для видання РБК:
“У першій половині 2025 року система A7 обробила транзакцій на суму 7,5 трильйона рублів (близько 96 мільярдів доларів)”.
Загальні масштаби неформального відтоку капіталу важко підрахувати через непрозорі криптотранзакції, проте за скромними оцінками, лише цього року поза офіційною статистикою з Росії вивели десятки мільярдів доларів. Раніше Центральний банк РФ визнавав, що у перший рік конфлікту з країни витекло близько 250 мільярдів доларів.
Процес прискорюється ще й через побоювання щодо стабільності російського банківського сектору. Влітку фінансові посадовці висловлювали тривогу щодо рівня боргів на балансах банків, а прокремлівський Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП) ще в травні оприлюднив тривожний звіт, попередивши:
“Ми бачимо ознаки наближення системної банківської кризи”.
