Досліджено найслабші місця економіки Росії – DW

У перші роки війни російська економіка виявилася стійкішою, ніж багато хто очікував. Проте зараз резерви вичерпано.

DW розповідає про результати дослідження Кільського інституту світової економіки (IfW) та Стокгольмського інституту економік перехідного періоду (SITE).

Ліквідні активи російського Фонду національного добробуту, які перед початком війни становили 6,5% ВВП країни, скоротилися до поточних 1,8%.

Водночас дефіцит федерального бюджету за перші три місяці 2026 року перевищив цільовий рівень, запланований урядом на весь рік.

Доходи від нафти і газу в першому кварталі поточного року скоротилися на 45% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а підвищення цін на нафту внаслідок війни в Перській затоці, ймовірно, матиме лише тимчасовий позитивний вплив на бюджет.

Щоб покрити військові витрати, Кремль все більше спирається на позабюджетне фінансування, швидке збільшення обсягів кредитів та непряму підтримку через банківську систему для збереження воєнних видатків. Тим часом заборгованість російських підприємств різко зросла, оскільки банки перенаправляли ресурси в галузі економіки, пов’язані з війною

Проте основне обмеження – це доступ не до грошей, а до робочої сили, технологій та виробничих потужностей. Москва ще може мобілізувати додаткові фінансові ресурси. Однак в умовах величезного дефіциту робочої сили та дії санкцій політика підвищених витрат несе в собі ризик прискорити інфляцію, а не збільшити військовий потенціал країни.

Автори дослідження також дійшли висновку, що на КНР припадає близько 35% російської зовнішньої торгівлі. Таким чином, у Китаї виробляється приблизно три чверті приросту з 2022 року російських закупівель цивільних і військових товарів, а також запчастин, які є критично важливими для військового виробництва, але підпадають під західні санкції.

Зростаюча економічна вразливість Москви відкриває Заходу вікно для ухвалення ефективних політичних заходів, спрямованих, зокрема, проти її “тіньового флоту”. У дослідженні пропонується посилити контроль за експортом до Росії, насамперед щодо китайських постачальників, а також зробити кроки для скорочення експортних доходів.