Перемога – слово, яке дуже часто звучить у ЗМІ та серед українців протягом усього часу, відколи на нас напав наш північно-східний сусід. Ні в кого не виникає сумнівів, що саме перемогою завершиться ця ганебна для росії та звитяжна для України війна, яку окупант розгорнув на нашій землі. Проте, що буде потім – після перемоги?
Ворог знищив наші міста, зруйнував дороги, завдав суттєвого удару по нашій економіці та змусив мільйони українців залишити свою державу. Звісно ж, після нашої перемоги нам доведеться відбудовувати Україну: дороги, будинки, мости, поля тощо. І для цього нам необхідно мати чималий ресурс – як фінансовий, так і людський. Крім того, всіма цими процесами має скоординовано керувати наша влада, яка також повинна змінитись. Коротше кажучи, після війни Україну чекають роки відбудови держави, її економіки та інфраструктури.
То з чого нам варто почати, де взяти на це гроші та на які галузі слід звернути найбільшу увагу?
Про це журналісту ІА «ПІКА» розповів успішний підприємець, волонтер і член політради Львівської міської організації ПП «Сила і Честь» Василь Попович.
- З чого, на вашу думку, нам слід починати відбудову України після перемоги над росією?
Є декілька напрямків, які нам необхідно відновлювати після війни. Перший із них – це технологічна інфраструктура, щоб ми банально могли відбудовувати дороги та будинки, зруйновані росією. Це великі заводи, де виготовляють бетон, вікна, дахи і так далі. Тобто, виробництво матеріалів, з допомогою яких ми й будемо все відбудовувати. Це галузеве відновлення України. Зараз ми маємо багато знищених доріг та цілих міст, тому нас чекає будівництво у буквальному значенні цього слова. Окрім цього, людям, які будуть працювати, треба буде повертатись до своїх домівок, частина з яких теж знищена. Тому це надважливо.
- Яким чином можна заохотити українців, які виїхали за кордон, повертатись в Україну?
Треба створити умови, за яких вони зможуть отримувати гідну заробітну плату, відбудовуючи Україну
Я би розділив цей процес на два етапи. Перший стосується людей, які втекли від війни. Для них треба створити необхідні умови, щоб вони мали, куди повернутись. Якщо їхні будинки було зруйновано, то у першу чергу необхідно треба зробити ревізію, підтвердити, що їхнє житло знищене і надавати їм кошти для відбудови. Такі речі точно заохотять українців повертатись додому.
Другий етап – це фахівці, здатні якісно виконувати будівельні роботи, які сьогодні є розкиданими по всьому світу. Для них треба створити умови, за яких вони зможуть отримувати достойну заробітну плату, відбудовуючи Україну. Я маю на увазі зарплату на рівні Європи. Тільки тоді ми матимемо надію, що вони повернуться.
- Де Україна може акумулювати гроші для цього?
По-перше, нам необхідно забрати в росії все, що можливо. По-друге, я вважаю, що для кожного українця слід зробити фонд, у якому б накопичувались гроші зі стратегічних галузей росії – це нафта, газ і ліс. Так би мовити, ми б отримували репарації від агресора. Тобто, нам слід визначитись, який економічний інтерес для нас стоїть за наслідками війни. Тому треба дивитись, що ми можемо отримати від росії з цих галузей.
- А як щодо фінансової допомоги від наших західних партнерів?
Наша влада має діяти максимально прозоро, чесно і без «відкатів», тоді міжнародні інвестори самі прийдуть до нас
Було б дуже добре, якби ми могли запросити до відновлення України наших партнерів з ЄС, Британії та США. Але це все залежатиме від того, наскільки правильно буде створена програма економічної відбудови нашої держави після війни. Якщо наші західні партнери побачать, що тут можливо працювати, заробляти і немає зайвих утисків з боку фіскальних служб, це дасть можливість запрошувати інвесторів до нас. Але у Кабміні та Офісі Президента мають розуміти, що тут неприпустимим буде надавати права й контракти лише своїм друзям, це буде найбільшою помилкою. Так, наближені до влади люди зможуть непогано заробити і стати новими олігархами в Україні. Тобто, наша влада має діяти максимально прозоро, чесно, без «відкатів» і «схем», тоді міжнародні інвестори самі прийдуть до нас.
- Під час війни українська влада повинна бути твердою та рішучою, це зрозуміло. А якою вона має бути після перемоги?
Після нашої перемоги органи виконавчої влади повинні сформувати соціальний пакет для людей, які хочуть бути представниками влади в Україні. Такі люди мають почуватись комфортно, але водночас мають розуміти, що у випадку навіть думки про якусь корупцію, вони втратись все. Це має бути основною складовою у відбудові структури держави. Бо інакше, без фахівців та достатньої зарплати для середньої ланки, ми не зможемо якісно рухатись уперед.
- «Наріжні камені» ідеології партії «Сила і Честь» – це воїн, лікар та вчитель. Почнімо із воїна – якою має бути наша армія після перемоги?
Воїн не повинен «озиратися», чи забезпечена усім необхідним його сім’я
Із цієї війни та загальної ситуації ми бачимо, що наш воїн повинен бути захищеним в Україні усіма можливими пакетами. Наша армія має бути професійна і на основі перемоги у війні ми маємо створювати такі військові міжнародні блоки, які могли б зацікавити не лише наших західних партнерів, а й військову індустрію всього світу. Ця довготривала війна в Україні може стати прикладом для всіх, як довго утримувати й розвивати стратегічні галузі у війську, з цього можна почати.
А для самих наших військових ми зобов’язані організувати все необхідне, щоб воїн не «озирався», чи забезпечена усім необхідним його сім’я. Я маю на увазі їжу, одяг, житло, оплату комунальних послуг тощо – речі першої необхідності. Зарплата воїна має бути настільки відчутною в економічному плані, щоб вона дозволяла солдату професійно захищати свою державу і не думати, що буде завтра. Тільки тоді ми побачимо великий попит на військових в Україні та можливість знайти найкращих кандидатів для поповнення наших армійських лав. Після цього можна братися за цивільні галузеві спеціальності, які впливають на розвиток сильної української держави.
- Як бути із вчителем?
Оці «орки», які на нас напали, хочуть не лише вбивати нас фізично чи забрати нашу землю, вони хочуть (і завжди намагались) знищити нашу історію і стерти нам пам’ять. Тому дуже важливою є наша освіта і те, як ми викладаємо для наших дітей. Відповідно, професія вчителя має бути престижною в українському суспільстві. Понад 30 років ми пробували щось робити, але недостатнє фінансування як самої галузі, так і вчительської спеціальності, призвело до того, що на заході України ми патріотично налаштовані й добре знаємо історію, водночас на сході України все по-іншому. Державні мужі просто не створили достойної навчальної програми і не забезпечили її відповідними кадрами, тому це слід змінити якнайшвидше. Тобто, якщо молода людина хоче працювати, наприклад, вчителем української мови чи історії, то для неї треба створити достатнє економічне підґрунтя, яке дало б їй можливість працювати у Львові, Криму, Донецьку або Чернігові. При цьому заробітна плата вчителів також має бути на одному рівні з європейською.
- Залишився лікар…
Лікарі – це дуже цікава тема, особливо сьогодні. Мені видається, що як військові, так і медики у зв’язку з війною і тими умовами, в яких вони вимушені зараз працювати, мають нагоду максимально розвинути власну професійність. Ця галузь доволі успішно дає собі раду, розв’язуючи проблеми, які виникли унаслідок війни. Тому вона теж має бути забезпечена високим професіоналізмом викладачів та якісною навчальною базою. Ми ж розуміємо, що не зможе посередній лікар «по картинках» виховати висококваліфікованого професіонала. Ну і, звісно ж, зарплата – вона також повинна бути гідною.
Крім того, необхідно створити таку програму, щоб у медицину йшли люди, які дійсно мають талант у цій сфері, а не лише діти лікарів, незалежно від їхнього бажання. Тоді все стане на свої місця.
- А де взяти гроші для фінансування цих галузей? Тут же не йдеться про «одноразові» витрати, як із тією ж інфраструктурою…
Ми маємо просто величезні можливості агропромислового комплексу, який міг би дуже потужно працювати на експорт
Ми часто чуємо зі ЗМІ Європи про те, що Україна забезпечує 20% пшениці, 30% соняшникової олії та 50% кукурудзи, які тільки є на континенті. Тобто, потенційно ми маємо просто величезні можливості агропромислового комплексу, який міг би дуже потужно працювати на експорт. Саме з цього треба починати – галузь сільського господарства сьогодні є найбільш дохідною для України. За рахунок природних багатств та того, що ми історично сільськогосподарська країна, держава може заробляти величезні гроші. Додайте сюди сучасні технології вирощування і догляду за рослинами, й ми отримаємо дуже потужну рушійну силу в нашій економіці. Таким чином ми зможемо наповнити державну скарбницю та налаштувати експорт продукції, яка допоможе заповнити ті статті бюджету, які в подальшому забезпечать високі зарплати воїну, вчителю й лікарю.
Сьогодні Захід боїться, що через довготривалу війну в Україні може настати голод у Європі. Там вже не вистачає борошна, олії та багатьох інших товарів. Якщо ми цьогоріч не проведемо повноцінну посівну, це позначиться на добробуті Заходу. То чому наші фермери не повинні отримувати таку ж зарплату, як фермери Європи? Це має стати основою основ економічної програми, яка вже має бути створена.
