Останнім часом у інформаційному просторі побільшало прогнозів та коментарів відносно строків перемоги України, а також кількості озброєння, яке для цього необхідно. Водночас не треба забувати, що будь-яке якісне прогнозування спирається в першу чергу на інформацію та вміння її аналізувати на основі власних знань та досвіду.
Тому, зокрема на питання відносно загальної картини перебігу бойових дій, а особливо їх планування, найбільш компетентну відповідь слід очікувати від людини, яка має найбільш повну інформацію щодо сил та спроможностей, як власних сил, так і противника. А також має теоретичні та практичні знання у сфері військового мистецтва оперативно-стратегічного рівня.
Й однією з цих осіб є генерал Валерій Залужний, Головнокомандувач Збройних Сил України, який у вкрай важливій, “програмній” публікації “Перспективи забезпечення воєнної кампанії 2023 року: український погляд”, oj була опублікована в “Укрінформ“, зазначив наступне.
Підготовка наступальної кампанії вимагає створення одного або декількох оперативних (оперативно-стратегічних) угруповань в складі від десяти до двадцяти загальновійськових бригад – в залежності від замислу і амбіцій українського командування”.
Окрім того, що у публікації розглядався саме сценарій наступальної кампанії ЗСУ у 2023 році, ще один важливий аспект полягає у тому, що просто отримати зброю замало. Необхідно озброїти нею підрозділи й забезпечити її експлуатацію, а самим підрозділам, тобто бійцям, вміти ефективно використовувати озброєння.
А ворога ще потрібно вигнати зі 108 тисяч кв. км окупованої ним з 2014 території України, що співставно з розмірами такої країни, як Болгарія. Тобто мова йде про те, щоб отримати саме наступальний резерв з 10-20 бригад, які необхідно озброїти.
Також було зазначене й джерело отримання цього озброєння: “зазначене може бути зроблене виключно шляхом заміни основних зразків озброєння вже існуючих бригад на сучасні, які надаються партнерами України”. До цього також необхідно додати ще й додаткові артилерійські та ракетні системи, ЗРК, комплекси РЕБ, управління, зв’язку, розвідки, боєприпаси тощо.
Але поки можливо обмежитись лише розрахунками основного штатного озброєння 10-20 бригад. І хоча вони бувають різні, але для спрощення розрахунків можливо взяти типовий кількісний склад механізованої бригади ЗСУ.
У одній “умовно типовій” механізованій бригаді ЗСУ з основного озброєння та військової техніки:
- Танки: 31 од
- БМП: 109 од
- Артилерія у калібрі 122 та 152-мм: 36 од
- РСЗВ “Град”: 18 од
- ЗРК/ЗРГК ближньої та меншої дальності: 18
Такі речі, як протитанкові засоби, міномети, інженерну техніку та інше можливо опустити, але виключно для розуміння, у кожній механізованій бригаді за штатом приблизно має бути 1 тисяча автомобільної техніки з якої приблизно третина припадає на артилерійський полк у складі бригади.
Далі можна просто помножити ці цифри на 10, за нижньою межею оцінки потреби у бригадах, або на 20 за максимальною. Й тоді мова йде про:
- Танків: 310-620 од
- БМП: 1090-2180 од
- Артилерійських систем: 360-720 од
- РСЗВ: 180-360 од
- ЗРК/ЗРГК ближньої та меншої дальності: 180-360 од
- 10 000 – 20 000 одиниць автотранспорту
А вже ці цифри порівняти, наприклад, з Бундесвером, відповідно Military Balance за 2021 рік:
- Танків: 284
- БМП, БТР та бронеавтомобілів: 2085
- Артилерійських систем з РСЗВ, але без мінометів: 162 од
- ЗРК ближньої та меншої дальності: 20
Аналогічна ситуація відносно певних видів озброєння у багатьох арміях НАТО. Й для того, щоб передати, наприклад, 620 танків Німеччині, Франції та Великій Британії необхідно буде віддати майже всі свої танки. Бо в цих країнах: 284 Leopard 2, 222 Leclerc та 227 Challenger 2, відповідно, тобто 733 одиниці танків сумарно.
Але це лінійне вимірювання, яке, виходячи з ситуації, пов’язане із оцінкою на початок вересня. Ще до Ізюмсько-Куп’янської операції, а також визволення Херсону. Більше того, не варто забувати й про “російський ленд-ліз”, а захоплена та відновлена техніка армії РФ – доволі значна частина поповнень українського війська.
Тому потреба у 10-20 бригадах цілком може зараз бути бажаною, якщо мова йде у критеріях блискавичних розрізаючих ударів на сотні кілометрів вглиб порядків противника. Але не виключено, що й наявних сил та вже запланованого посилення дійсно може вистачити для успішних наступальних дій.
Але навіть окрім прямого шляху нарощування кількісного показника сил та засобів, як йдеться у публікації, правильним вектором може бути відповідь на дистанційну війну, яку веде зараз РФ проти України. Тобто застосування проти армії РФ далекобійних засобів ураження з перенесенням впливу на її територію.
