2021-й рік був дуже складним для України. Коронавірусна криза, локдауни, закриття підприємств, «паралізований» туризм та зупинка роботи закладів громадського харчування – це те, із чим ми зіштовхнулись у 2021-му. І хоч позики від Міжнародного валютного фонду як-не-як «підлатали» наш бюджет, ці кошти також необхідно віддавати, а борги – обслуговувати.
Проте чинна влада України має доволі оптимістичні прогнози на 2022-й рік. Згідно з ними, економіка нашої держави має зрости приблизно на 3,5%, а це немало. Вже були анонсовані нові транші МВФ, та й коронавірус, на що всі сподіваються, не вічний. Щоправда, в Україні є ще й фактор олігархів, які теж неабияк впливають на нашу економіку.
Тож скільки коштуватиме долар у 2022-му році, якими будуть ціни на продукти й «комуналку» та за рахунок чого буде наповнюватись українська казна?
Про це журналісту ІА «ПІКА» розповіли ексміністр економіки України Володимир лановий, експерт з економіки Борис Кушнірук та економіст Тарас Козак.
Яким буде курс долара і як це позначиться на вартості продуктів харчування?
Володимир Лановий:
Ми отримаємо мінімум допомоги і залазитимемо в нові борги
Втішного мало. У цьому році ми маємо неабиякий дефіцит бюджету, який суттєво впливає і на наступний рік. До цього призводять і великі запозичення на обслуговування нашого боргу, а відсоткові ставки просто ненормальні – 12-14% при світових 1-2%. Тому бюджетне фінансування у нас буде поганим і грошей на розвиток у таких важливих сферах як технологічні інновації, сільське господарстао і курс на “еко” просто не буде. Звідси й висновок, що у новому році нам слід очікувати нестабільність курсу гривні. Якщо МВФ нам надасть оці 2 мільярди доларів, то ми зможемо погасити поточні відсотки без оголошення дефолту. Проте мені здається, що і цього не буде, ми отримаємо мінімум допомоги і залазитимемо в нові борги.
А що стосується продовольства, то воно буде дорожчати, оскільки оця реформа землеволодіння буде зупиняти фермерів. Вони будуть або банкрутувати, або продавати свої землі та вироблятимуть менше молока, м’яса і всього іншого, що зрештою опиняється на нашому столі. Плюс зросте вартість газу та електроенергії, що також вплине на ціну харчової продукції. За цих умов, я гадаю, інфляція буде високою і сягне 11-12%.
Борис Кушнірук:
Долар може залишатись достатньо міцним, бо ми володіємо великими резервами, а політика Нацбанку в цьому плані надто «доктринська». Я гадаю, що нам потрібно проводити політику постійного відриву гривні від долара, аби робити більш конкурентним внутрішнє виробництво. Для цього треба, щоб долар не стрибками, але знецінювався. Проте Нацбанк буде намагатись втримати поточний курс, який буде не більший, ніж 28,5 грн. за 1 долар США.
А щодо продуктів, то наразі є передбачення у зріст економіки на 3,5%, але я вважаю його надто оптимістичним і не бачу для цього підстав. Аграрний сектор показав дуже високий рівень зернових урожаїв, десь 105 млн. тонн, тому очевидно, що кожного року в нас таких результатів не буде і ця динаміка буде від’ємною.
Тож всі продукти будуть зростати в ціні, оскільки всі складові цих витрат суттєво виростуть. Пальне, міндобрива, газ, електрика, робоча сила – все, що можна. Найбільше це відчують малозабезпечені верстви населення.
Тарас Козак:
Прогнозувати курс долара – це дуже невдячна справа, бо він залежить від дуже багатьох факторів. Тим не менш, я вважаю, що у 2022-му році курс американської валюти буде доволі сталим. Тобто, якщо не буде повномасштабної війни, то він становитиме 26-28 грн.
Продукти харчування будуть дорожчати, бо у світі дуже багато грошей було надруковано у рамках боротьби з карантином та локдаунами, а це призводить до чималої інфляції. Попит на продукти буде забезпечуватись цим коштом, ціни ростуть і окрім цього зростання, яке ми бачимо вже сьогодні, нас очікує нове. Можливо, окремі продукти і стануть коштувати менше, проте в середньому ціни зростуть. Окрім цього, подорожчає ще й одяг, взуття й інші товари нашого споживчого кошику. Загалом, я прогнозую інфляцію в межах 7-8%.
Чи зміниться ціна на «комуналку»?
Володимир Лановий:
Ціни й тарифи на житловокомунальні послуги у нас не регулюються нормально, вони монополізовані. У нас є державні регулятори, які б мали це контролювати, але і вони працюють на олігархів. У національних комісіях сидять ставленики найбагатших українців, які ухвалюють рішення, вигідні їхнім “інвесторам”. Я вже мовчу про антимонопольний комітет.
Саме тому я не бачу причин, через які житловокомунальні послуги мали б дешевшати. Вартість таких ресурсів мала б задовольняти і споживачів, і виробників, тобто мала б бути рівновага. А у нас мер Кличко сам підвищує тарифи на обслуговування будинків. Тому, на жаль, бажання наших олігархів та корупціонерів різного штибу є важливішими, ніж потреби людей. І їх неможливо зупинити ні законом, ні в судах. Тож я вважаю, що все це просто зросте в ціні у 2022 році.
Борис Кушнірук:
Частина виробництв, які пов’язані з електроенергією чи газом, просто будуть припиняти власну діяльність у першому кварталі, який у цілому може бути дуже обвальним
Ціна на електроенергію, газ та інші такі ресурси сьогодні є захмарною і вона робить збитковою діяльність багатьох малих та середніх підприємств. «Кондитерка» вже оголосила про це, молочні підприємства теж, бо вони не можуть витримувати таких умов. Це означає, що частина виробництв, які пов’язані з електроенергією чи газом, просто будуть припиняти власну діяльність у першому кварталі, який у цілому може бути дуже обвальним.
Якщо все минеться і не буде зовнішніх факторів та впливів (світова криза, загострення війни і таке інше), то в другому кварталі на нас чекає певне відновлення діяльності підприємств, але енергоносії та ціни на газ будуть залишатись доволі високими, тому я дуже обережний у своїх прогнозах. Не думаю, що у нашої держави будуть якісь ресурси, аби полегшити нам життя і зробити «комуналку» дешевшою. Крім того, інфляція буде доволі високою, а це призведе до падіння доходів населення.
Тарас Козак:
Природні ресурси, такі як газ, електроенергія й таке інше, у нас не мають чіткої прив’язки до собівартості. Тобто, скільки б не коштувало видобування газу і забезпечення ним людей, ціна на нього формується незалежно від цього. А вся справа у тому, що цей ринок в Україні є монополізований олігархами і тільки їм відомо, скільки що буде коштувати у майбутньому. Проте, знаючи їх та їхні апетити, я не бачу причин, чому комунальні послуги в Україні мали б подешевшати.
Яким чином наповнюватиметься українська казна?
Володимир Лановий:
Єдиний спосіб наповнення нашої казни – це нові запозичення. Ми вже маємо 400 мільярдів гривень позик на рік, а з урахуванням обслуговування старих боргів, ця сума зростає до 600 млрд. Тобто, видатки бюджету становлять 1,3 трильйони грн., 600 млрд. з яких вилітає “в трубу”. Якщо ми не перебудуємо цей борговий механізм, то наші борги будуть зростати, як сніжка, яка котиться з гори. Ми беремо нові позики, аби погасити старі, а це, як каже математика, похідні другого порядку: відсоток від відсотка є вищим. Така ситуація є дуже бажаною для чинного уряду, бо ніхто ні за що не відповідає. Хтось колись усе віддасть, проценти заплатить, а я сьогодні взяв кредит і став героєм, бо розрахувався з шахтарями. Чиновники завжди сприяють росту оцих боргових апаратів, а для економіки це згубно.
Тарас Козак:
Головним джерелом наповнення бюджету будуть позики і вони будуть приблизно на тому ж рівні, як і в 2021-му році
Головним джерелом наповнення бюджету будуть позики і вони будуть приблизно на тому ж рівні, як і в 2021-му році. Якщо бути точнішим, то фінансування дефіциту бюджету передбачено у 188 млрд. грн. Також частково казну наповнюватиме й приватизація, але вона у нас ніколи не виконується.
Ну і податки, ясна річ, обсяги яких точно будуть більшими. Наприклад, внаслідок росту інфляції у нас зросте і ПДВ, який завжди дорівнює шостій частині вартості товару. Тому коли ціна на одяг, картоплю чи помідори збільшується, то збільшується й та одна шоста вартості.
Роман Гурський, ІА «ПІКА»
