Днями Європейська комісія офіційно рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ в Європейський Союз. У заяві Єврокомісії зазначено, що Україна загалом просунулася у досягненні стабільності інститутів, які гарантують демократію, верховенство права, права людини та повагу та захист меншин.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також заявила, що Україні ще багато належить зробити на шляху до членства в ЄС, зокрема, у сфері верховенства права та антикорупції. Крім того, вона відзначила українське законодавство про деолігархізацію.
Політолог Ігор Петренко в інтерв’ю ІА «ПІКА» розповів про важливість такого рішення Єврокомісії, вигоди та можливих противників інтеграції нашої держави до ЄС, а також через які ще терни доведеться пройти Україні, аби стати повноправним членом європейської спільноти.
- Що ще чекає Україну на шляху інтеграції до ЄС?
На сьогодні діє схвалення Європейської комісії щодо надання Україні статусу країни-кандидата. Швидше за все на саміті, який відбудеться 24 червня, підтвердять це рішення і Україна отримає цей статус.
Наступний етап – це запуск переговорів щодо вступу нашої держави до Європейського Союзу. Але для того, аби вони стартували, передбачений певний план дій того, що Україна має виконати до початку відповідних перемовин. Це зокрема, питання судової реформи, Конституційного суду, НАБУ, САП, запуску Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії, реформування правоохоронного сектору загалом, антиолігархічний закон і питання національних меншин тощо. У принципі, політична воля керівництва нашої держави на виконання цих вимог є, тому я думаю, що протягом пів року ми повинні ці вимоги виконати. Є, звичайно, обтяжувальний фактор, – війна – але з іншого боку, Парламент та Уряд України працюють, тому мали би впоратися.
Інтеграція України до ЄС може тривати роками
От після цього вже і починається стадія перемовин, які можуть тривати певний час. Інколи це буває доволі довго. Наприклад, Македонія вже декілька років на стадії перемовин, Хорватія ще довше. Цей час передбачає напрацювання пакету реформ та відповідних змін для того, аби по формальних критеріях Україна відповідала тим вимогах, які ЄС виставляє вже до своїх країн-членів. Сподіваємось, після того, як Україна отримає статус кандидата, наступні етапи ми спробуємо пройти швидко. Але йдеться все одно про роки.
- Що Україна разом з ЄС мають напрацювати на стадії перемовин?
Ці перемовини передбачають вироблення певної дорожньої карти, по якій Україна рухатиметься на шляху до ЄС. Також наша держава отримуватиме фінансову підтримку на здійснення необхідних реформ. Ця дорожня карта включає різні питання, починаючи від інфраструктури, законодавства, функціонування органів державної влади, реформ митниці, закінчуючи питанням візових режимів. Обсяг загалом доволі значний. Частині цих вимог Україна вже відповідає, частину ще треба довиконати.
Загалом у міжнародних договорах самого Європейського Союзу немає певного відповідного чіткого переліку, адже готовність кожної країни є індивідуальною. А самі ці вимоги, яким має відповідати країна, є доволі розмитими і це все індивідуально під кожну країну. Власне, тому і стартує процес цих перемовин, аби визначити рівень готовності кожної країни і накреслити відповідну дорожню карту, яка є індивідуальною для всіх.
Але варто розуміти: рішення про членство все одно буде політичним. Свого часу Польща стала членом ЄС у 2004 році, хоча ще у 2002 Європейська комісія у своєму висновку вказувала на значну неготовність Польщі бути частиною цієї спільноти. І за два роки наша сусідка не встигла би виконати відповідні вимоги. Наприклад, реформа трудового законодавства – це був би серйозний удар по ВВП Польщі, тому ЄС заплющив на це очі і поляки таки стали частиною Європейського Союзу. Тож прогнозувати і казати, що є такий от перелік, якого треба дотримуватися, поки не конкретно.
- Чи не стане на заваді інтеграції високий рівень корупції в Україні?
Та ж Румунія, коли стала членом ЄС, повністю ж не подолала корупцію, як і окремі інші країни.
Головне, аби Україна взялася за виконання реформ, активно комунікувала з ЄС
В Україні в цілому є антикорупційна інфраструктура, яка працює, хоча можливо, не завжди так, як потрібно. Однак тут ключовим залишається питання призначення очільників НАБУ і САП. Судова реформа натомість вже започаткована і я думаю, що якби не війна, то і САП і Конституційний Суд України вже повноцінно функціонували. Якщо говорити про антиолігархічне законодавство – тут також вже зроблені відповідні кроки. Головне, аби Україна взялася за виконання реформ, активно комунікувала з ЄС і це не означає, що все має бути ідеально. Багато питань окремі країни, зокрема Польща, Болгарія чи Румунія, доопрацьовували, вже будучи членами ЄС.
- Які країни можуть нам створити проблеми на інтегральному шляху?
Франція, Німеччина, Румунія та Італія вже публічно висловилися не просто про надання Україні статусу країни-кандидата, а про негайне надання. Угорщина також публічно заявила, що вона підтримуватиме надання Україні статусу кандидата. Данія, Швеція і Нідерланди висловлювали певні перестороги, які були пов’язані з антикорупційною реформою, адже вони витрачали значні кошти на реформи в Україні і хочуть мати відповідний результат, але їх позиція не була дуже антагоністичною. Тому щодо надання статусу країни-кандидата Україні з боку інших держав не буде якихось заперечень чи дискусій з огляду на рішення Єврокомісії.
У ЄС немає узгодженої позиції щодо розширення Союзу
А щодо членства – це буде окремий трек, де будуть свої нюанси, непов’язані з Україною. Наприклад, в ЄС немає узгодженої позиції щодо розширення Союзу, точиться чимало дискусій з цього приводу. Внутрішня дискусія щодо цього питання ще буде, як і окрема з приводу членства кожної країни та стану реформ. Є ще інша проблема: економічний дискомфорт, оскільки є багаті країни і бідні, що впливає на економічні показники, адже біднішим країнам потрібні більші суми для дотацій.
Зі свого боку Україна має демонструвати, що вона може дати Європейському Союзу, зокрема у питанні безпеки, оскільки наша армія – найбільш боєздатна у Європі; питанні захисту від рф і головне – має бути велика жага і бажання до змін на шляху до ЄС. Далі – це вже питання політичних дискусій і термінів завершення російсько-української війни. Натомість вже під час перемовин побачимо позиції кожної країни.
- Угорщина може створити нам перепони, взявши російські гроші?
Так, Угорщина може порушити питання нацменшин і вимагати не утискати угорців на території України, говорити про питання мови тощо. Ми про ці всі претензії пам’ятаємо.
- Які вигоди Україна отримає на етапі статусу кандидата і якщо отримає членство у ЄС?
По-перше, на сьогодні це дуже сильний символічний крок з боку ЄС, який чітко показує, що Україна – не вотчина путіна, а незалежна країна, яка сама визначає своє майбутнє. А ЄС зі свого боку просто підтримує ті прагнення, які висловлює наша держава.
По-друге, Україна отримає доступ до відповідних фондів, які напряму передбачені для країн-кандидатів. Серед цих країн – чотири Балканські, Туреччина, Молдова, Україна буде. Ці окремі фонди передбачають допомогу країнам у їхніх прагненнях відповідати вимогам ЄС. Також є окрема опція: індивідуальні фонди для окремих країн та здійснення реформ. Це також доволі значний для нас бонус може бути, але напряму залежатиме від комунікації України з ЄС.
На сьогодні у нас є значна підтримка керівних органів, зокрема президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляйн і очільника Європейської Ради Шарля Мішеля, у яких вибудувались дружні стосунки з Президентом України Володимиром Зеленським, а це дуже важливо для того, аби вони допомагали нашій державі у межах індивідуальних програм.
Наша держава може отримати значні кошти на розвиток – а це мільярди або й десятки мільярдів
Якщо ж Україна стане членом ЄС, багато залежатиме від стану економіки нашої держави. Але ми ж розуміємо: альтернативи курсу ЄС в України немає. Ще що важливо: наша держава може отримати значні кошти на розвиток – а це мільярди або й десятки мільярдів. А гроші на відбудову України нам і так будуть потрібні, причому допомагатиме не лише ЄС, а й інші країни світу. Це також і перспективи ринків збуту і вільної кооперації, адже наша держава має і свої ресурси. Натомість європейський капітал може отримати можливості заробітку на нових теренах, які не може вже отримати в країнах Старої Європи. Таким чином ситуація переможною вимальовується для всіх: і для ЄС, і для України.
