12 травня 2021 року в Україні з’явився новий орган влади – Бюро економічної безпеки. Це правоохоронний орган, який прийшов на зміну податковій поліції та працюватиме у сфері економічної безпеки. Одним словом, мета БЕБу – це протидія економічним злочинам проти держави. Відтепер в Україні є ще один центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Загалом – ініціатива нібито непогана і навіть доволі доречна. Справа у тому, що до сьогодні протидія економічним злочинам падала на плечі кількох інших правоохоронних структур, які часто конкурували між собою, заходили у поле діяльності одне одного та, якщо говорити відверто, заважали одна одній. Тому ідея передати всі необхідні повноваження та обов’язки новому Бюро є дуже навіть притомною.
Проте у цій «бочці меду» є і своя «ложка дьогтю». Так, навколо БЕБу сьогодні точаться запеклі суперечки та дискусії як серед експертів, так і серед суспільства. Однією із «сірих плям» виступає той факт, що функції та повноваження Бюро економічної безпеки були майже повністю скопійовані в податкової поліції. Тому виникає нериторичне питання: яким чином БЕБ має працювати принципово по-новому, якщо воно просто є копією попередника? Крім того, людей цікавить питання розподілу функцій між різними відомствами і ефективність співпраці між ними. Умовно кажучи, як БЕБ співпрацюватиме із митницею чи СБУ, якщо виникне така потреба.
Ще одним «каменем спотикання» для новоутвореного Бюро стане контрабанда. Як відомо, Україна лише через нелегальні цигарки щороку втрачає близько 12 мільярдів гривень. А є ще й інші підакцизні товари, серед яких і алкоголь. Наразі відбуваються розмови щодо кадрових призначень у Бюро і вже виникають сумніви, чи буде очільник нового органу доброчесним чиновником. Тим більше, що нещодавно «дров у вогонь» підкинув депутат Львівської облради та скандальний бізнесмен, якого пов’язують із контрабандою цигарок, Григорій Козловський. Під час Чемпіонату Європи з футболу в одній із львівських фан-зон його помітили у компанії Назара Холодницького – колишнього керівника Антикорупційної прокуратури.
Така міцна дружба і теплі обійми між ймовірно найбільшим цигарковим контрабандистом України та людиною, яка очолювала боротьбу з корупцією, неабияк стривожили людей. Завжди є ризик, що старі «схеми» зможуть «підім’яти» нові правоохоронні органи та їхніх керівників, а в Україні – поготів.
Всі ці «за» і «проти» описують питання створення Бюро із діаметрально різних ракурсів. Одні вірять, що це буде принципово новий та ефективний підхід до питання протидії економічним злочинам в Україні. Інші ж вважають, що це «мистецтво заради мистецтва» і очікувати якихось позитивних змін нам не варто.
То наскільки ефективним буде БЕБ, як новоутворений орган протистоятиме контрабанді та олігархам і чи не «лусне» ця «бульбашка» у результаті? Про це журналісту ІА «ПІКА» розповіли адвокат Сергій Войченко, доктор економічних наук і професор Олег Кузьмін та Президент українського аналітичного центру й економіст Олександр Охрименко.
Історія створення
Варто почати із того, що створення нової цивільної служби при Міністерстві фінансів для заміни податкової міліції та консолідації всіх повноважень з боротьби з фінансовими злочинами проти держави в одному агентстві є пріоритетною вимогою Міжнародного валютного фонду. Перша спроба заснувати такий орган відбулась ще навесні 2013 року. Законопроект «Про Службу фінансових розслідувань України (фінансову поліцію)» розглядався міністерствами Уряду Азарова за ініціативою Податкової міліції.
У березні 2014-го році Прем’єрміністр України Арсеній Яценюк доручив підготувати концепцію формування Служби фінансових розслідувань і необхідні документи для її створення. СФР повинна замінити податкову міліцію і включити в себе підрозділи МВС та СБУ по боротьбі з економічними злочинами.
28 травня того ж року Кабмін анонсував створення Служби фінансових розслідувань як єдиного відомства, яке запобігатиме й боротиметься з економічними правопорушеннями та узгодив проект закону «Про основи протидії та боротьбу з економічними правопорушеннями і здійснення фінансового контролю». Тоді ж розпочалося його громадське обговорення. Проте Європейський союз не підтримав створення СФР таким, як його запропонувала українська влада, про що негайно повідомив через власне представництво в Україні.
Вже 2 липня з’явився законопроект «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями і здійснення фінансового контролю».
6 серпня на засіданні Уряду Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк ще раз запропонував створити єдину фінансову службу розслідувань, ліквідувавши податкову міліцію і ще чотири органи державної влади, які займалися перевірками суб’єктів підприємницької діяльності. За два дні Кабмін затвердив законопроект «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями». Він був зареєстрований у Верховній Раді України за № 4449а, проте 27 листопада 2014 — відкликаний. Причиною цього стала критика проекту зі сторони МВС та профільного комітету Верховної Ради.
Законопроект 4449а передбачав, що Служба будуватиметься на базі таких органів і підрозділів:
- Державна фінансова інспекція України;
- Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом (у складі Міндоходів);
- Підрозділи податкової міліції (у складі Міндоходів);
- Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки (у складі СБУ);
- Департамент захисту економіки Національної поліції України (колишній ДСБЕЗ);
- Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю (у складі Національної поліції).
24 червня 2015 року Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк анонсував розробку нового законопроекту про СФР і вже у вересні 2015 він був оприлюднений на сайті ДФС з метою громадського обговорення.
Згодом групою народних депутатів запропонований законопроект «Про Фінансову поліцію» від 15.03.2016 р., яка мала замінити податкову міліцію. Згідно із пропозицією, фінансова поліція — це державний правоохоронний орган, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави, економічної безпеки.
В лютому 2017 міністр фінансів презентував законопроект щодо створення органу протидії фінансовим злочинам (СФР). До основних функцій Служби належатиме виявлення, припинення, розкриття та досудове розслідування злочинів у економічній-фінансовій-податковій сферах, а також аналітична і профілактична робота. 22 березня КМУ схвалив законопроект як урядовий.
У 2019-му році речники команди Президента Володимира Зеленського заявили, що з метою боротьби з корупцією планують створити окремий орган для розслідування справ про економічні злочини і подати законопроект про Службу фінансових розслідувань.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Данилюк повідомив, що створення Служби фінансових розслідувань Президент Володимир Зеленський розглядає як пріоритетне завдання. Служба буде саме аналітичним, а не силовим центром, покликаним випереджати вчинення злочинів у фінансовій сфері, зокрема, займатиметься виявленням, припиненням, розкриттям та досудовим розслідуванням злочинів. Кількість працівників СФР не має перевищувати 3000 осіб.
На доручення глави держави проект закону про Бюро фінансових розслідувань був унесений до Верховної Ради як невідкладний 30 серпня. Проте, вже 2 жовтня його зняли з розгляду.
Це стало причиною того, що у державному бюджеті на 2020 рік Бюро фінансових розслідувань було профінансоване на 649 млн грн.
2 липня зареєстровано новий проект Гетманцева, Василевської-Смаглюк та ін. депутатів від фракції «Слуга народу» «Про Бюро економічної безпеки України» (№ 3087-д), що 3 вересня пройшов перше читання. Уряд Дениса Шмигаля взяв на себе зобов’язання щодо ліквідації податкової міліції та створення нового політично незалежного агентства для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів в обмін на макрофінансову допомогу від ЄС.
28 січня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон про Бюро економічної безпеки (законопроект № 3087-д) з чисельністю персоналу 4000 осіб. Президент Зеленський підписав закон 22 березня.
12 травня 2021 року Кабінет Міністрів прийняв постанову № 510 «Про утворення Бюро економічної безпеки України», якою утворив Бюро економічної безпеки України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Сергій Войченко:
У будь-якому випадку це такий собі новий великий «дубець» від влади, яким вона хоче переформатувати питання, пов’язані із контролем економічного блоку. Чи буде він відповідати покладеним на нього обов’язкам, визначеним законом? Тут треба перерахувати усі пункти, але тоді наша розмова буде дуже «сухою». У першу чергу зазначу, що наша влада буде все більше і більше, як то кажуть, «закручувати гайки» громадянам, аби наповнити бюджет. Тобто, ми побачимо намагання все більше контролювати наші з вами фінанси. Зрозуміло, що фінанси бізнесу – тим більше.
Будь-яке починання у нашій країні завжди виглядає дуже влучним, красивим і доцільним. Проте вже на етапі його реалізації виникають певні проблеми та непорозуміння. Пригадаймо нашу сумнозвісну реформу міліції, де також розповідали, чим новий орган буде відрізнятись від старого і таке інше. Всі тоді «підтакували» і говорили, що реформа назріла. Так, вона назріла, але результати цієї реформи показали абсолютний «нуль».
Кому така реформа може бути вигідною? Тут все залежить від того, у чиї руки потрапить «зброя». Якщо вона опиниться в руках порядної людини, то стане захистом для порядних людей. Якщо ж нею заволодіє негідник, то він використає її задля власного збагачення, захисту «вузькопартійних» інтересів та для боротьби проти «незручних» людей. Все дуже просто і зрозуміло. Як БЕБ буде працювати – ми побачимо вже по факту.
Олег Кузьмін:
Раніше ми мали податкову поліцію, яка виконувала функцію нагляду й контролю за податками, їх сплатою і за функціонуванням економічних структур. Очевидно, якраз Бюро економічної безпеки і буде цим займатись тепер. Безумовно, такий орган нам потрібен. Єдине, що може принести проблеми, це розмежування функцій між усіма нашими контролюючими органами – слідчими структурами, оперативними і так далі. Тобто, цей розподіл має бути дуже чітким і регламентованим. Мова йде про те, що від СБУ заберуть функцію слідства за економічними злочинами і, думаю, нададуть таке право БЕБ. Інші структури також мають передати свої функції в економічній сфері цьому бюро.
Олександр Охрименко:
Теоретично – так, нам такий орган потрібен, бо в багатьох країнах світу він є. Але, на жаль, той закон, який сьогодні прописали для Бюро, є неефективним. Фактично, ми просто повторили те саме, що було у податковій поліції. Наприклад, в багатьох країнах світу такий орган існує дуже «відірвано» від податкової, митниці та інших подібних служб. Тобто, він там окремий і автономний. Оптимальним варіантом для нас було б, якби ми перейняли європейський досвід у цьому питанні. Але на практиці все виходить навпаки: ми створюємо це Бюро «під» податковою. Тому є великий ризик, що це не спрацює, бо БЕБ взагалі не має співпрацювати з такими державними структурами.
Є такий нюанс: оперативна діяльність і слідчі дії. В багатьох країнах світу існує чітке розмежування, де ці два компоненти не можуть бути підпорядковані одному органу. А тут все об’єднали докупи. Це означає, що якщо в когось є підозра про несплату податків, то така структура звертається до оперативників, які займаються всім решта. А в нас все це під «одним дахом». Ми самі собі придумаємо, хто може бути винним, і самі ж з ним будемо боротись. Це абсурд! Якщо у вас є якась підозра, то нехай цим займається структура, яка не має ніякого відношення до слідства. Якщо так трапилось, що підозра підтвердилась, то тоді вже працює слідство. Між цими органами має бути конкуренція, а наглядає за цим всім прокуратура, яка одних та інших «б’є по руках» у разі порушень. От тоді це буде працювати. Так, формально у нас буде два заступники керівника, які й очолюватимуть оперативну і слідчу гілки цього процесу. Але про що може бути мова, якщо у них обох один шеф?
Ініціативи створення подібного органу мали місце ще за Яценюка. Чому, на вашу думку, цього не зробили раніше?
Сергій Войченко:
Порошенко та всі «порошенківці» не змогли між собою поділити, хто ж буде керувати таким органом
Я думаю, що тоді просто Порошенко та всі «порошенківці» не змогли між собою поділити, хто ж буде керувати таким органом. Людина, яка очолить таке бюро, зможе мати дуже потужний вплив на фінансові потоки в Україні, а саме за них і відбувалась боротьба.
Олег Кузьмін:
Тут є багато факторів і причин. Думаю, перший із них – надто багато всього треба було створювати. Ми взялися за різноманітні структури та ідеї, тому далеко не все встигали. Крім того, завжди є опір таким процесам і незацікавлені в них особи. Це люди, які бояться подібних змін, а вони часто бувають дуже впливовими, тому ці процеси й гальмувались. Так само, до речі, є і сьогодні.
Олександр Охрименко:
Я б сказав, що такі ініціативи беруть початок ще за часів Віктора Ющенка. Переважно таку структуру формують під конкретну людину. Я так розумію, що тоді просто не знайшлось відповідних кадрів. Потім в українській політиці все розвернулось і перекрутилось багато разів. А За Порошенка ці процеси ще тривали, всі все ділили, тому все й затяглось.
Чи зможе БЕБ ефективно боротись із контрабандою як на кордонах України, так і в межах держави?
Сергій Войченко:
Я б розпочав із того, що я взагалі не вважаю, що БЕБ має займатись подібними питаннями. Для цього в нас є митна служба і є прикордонники, які й несуть за це відповідальність.
Я б краще запитав у нашої влади, чи почнуть нарешті олігархи платити податки? Думаю, ми отримаємо негативну відповідь. Поки за рахунок середнього класну і бідного населення вирішуються питання багатих людей, нічого в нашій державі так і не зміниться. Такі речі мають іти від центральної влади. Сьогодні на фоні так званої «деолігархізації» олігархи живуть спокійно. Ба більше, вони навіть продовжують підвищувати тарифи, виводити гроші в офшори, забирають «під себе» природні монополії і виставляють нам надвисокі рахунки.
Олег Кузьмін:
Функція боротьби з контрабандою точно має бути закріплена за Бюро економічної безпеки. Якщо буде, як я вже казав, чітке розмежування функції, то БЕБ має всі шанси і можливості стати ефективним органом у боротьбі з контрабандою. Власне, одним із головних напрямків спеціалізації цього органу якраз і буде контроль за кордоном і внутрішньодержавною контрабандою. Якщо держава забере від СБУ функції контролю, а Служба безпеки дуже активно працює на кордоні, то їх треба комусь передати – саме БЕБу.
Наша проблема у тому, що ми маємо надто багато органів контролю, які постійно між собою конкурують і «влізають» у поле одне одного. Це призводить до того, що всі всім заважають.
Олександр Охрименко:
Однозначно ні. Я так вважаю, бо навіть зі зміною Бюро та інших органів у нас залишаються всі ці схеми, «заноси» «рішали» і таке інше. Всі ті претензії, які ми висловлювали податковій міліції та митниці, у нас залишаться і до БЕБ. Розраховувати на якісь зрушення нам не варто. Тим паче, ми ще побачимо, хто обійме посаду керівника цієї структури. Тому я вважаю, що усі проблеми, які ми сьогодні маємо із кордоном, підакцизним алкоголем і контрабандними цигарками, у нас залишаться і надалі. Хоча, якщо влада проявить достатню політичну волю, то з контрабандою і економічною злочинністю загалом вона могла б покінчити достатньо швидко.
Роман Гурський, ІА «ПІКА»
