Українська економіка, хоча й поступово, та все ж звикає працювати в нових умовах – умовах війни. І поки надходжень до держбюджету недостатньо, аби перекрити потреби Кабміну, рятівне коло вирішив кинути державі Національний банк України і почав друкувати гривню.
Він викупив у Міністерства фінансів облігацій внутрішньої державної позики ще на 35 мільярдів гривень. Станом на 23 червня загальна сума ОВДП у портфелі НБУ зросла до 533,6 млрд грн. Загалом за червень НБУ емітував 105 млрд грн, а з початку великої війни Національний банк викупив в Мінфіну ОВДП на 225 млрд грн.
Економіст Борис Кушнірук розповів в інтерв’ю ІА «ПІКА», чому Національний банк України увімкнув на повну «друкарський верстат» та які це матиме наслідки для економіки нашої держави.
- Скільки вже мільярдів гривень надрукував НБУ?
Загалом від 25 лютого цього року вже надрукували близько 225 мільярдів гривень. НБУ був змушений суттєво активізувати «друкарський верстат» у березні-квітні. У цей період НБУ нічого вдіяти не міг, але у нас затягнули з поверненням частково оподаткування, зокрема у частині ПДВ. До 12 квітня НБУ надрукував лише 12 мільярдів, а далі почалося посилене друкування грошей, до кінця квітня ще 50 мільярдів надрукували, за травень ще 50 мільярдів. І саме у червні НБУ надрукував найбільше грошей.
- На що це впливає?
Друк грошей створює тиск на споживчий ринок, ціни і курс
Що важливо, цей друк грошей створює тиск на споживчий ринок, ціни і курс. Але і у цьому випадку влада все робить через пень-колоду. Замість того, щоб стимулювати ділову активність і перш за все зменшити так звані прямі податки і дати доступ до дешевих кредитів, аби бізнес створював додану вартість і платив податки, НБУ просто напряму друкує гроші і дає їх уряду.
Найбільше страждає найменш забезпечена верства населення, тому для них ціни виростуть найбільше. Щодо курсу: тут влада створює можливості для корупції, адже тримає офіційно курс і дає доступ для покупки валюти по офіційному курсу лише обмеженому колу компаній. Все це робиться під гаслом «критичного імпорту.
- Який вихід із ситуації?
Відновити потрібно ще акциз на пальне, давати відтермінування щодо сплати ПДВ при покупці сировини та напівфабрикатів для внутрішнього виробництва, аби було вигідно купувати з меншими витратами і запускати виробництво. З іншого боку не збільшувати облікову ставку до 25% і друкувати шалені гроші, а йти шляхом стимулювання ділової активності, де представники бізнесу створюватимуть додаткові товари. Тому облікова ставка має бути мінімальною – 3-5%, що призведе до зменшення тиску на ціни та збільшення надходження податків до держбюджету.
- А як же фінансова допомога від Заходу?
Фінансова допомога від Заходу ще у повному обсязі не дійшла до України
Ця допомога, яку нам виділяє Захід, ще у повному обсязі не дійшла до України, але також зазначу, що її замало. Допомога від Заходу ще надходитиме, хоча й поступово. Але тут варто розуміти: ніхто не має це сприймати як просто подарунки: влада має правильно вибудовувати ділову активність та податкову систему, бо в нас все абияк.
Причому тут присутні елементи цинізму з боку можновладців. Станом на 25 лютого портфель облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у нерезидентів становив 73,6 мільярда, натомість зараз – 70 мільярдів. Що це означає: нерезиденти не пішли, адже тримають курс. От у мене є відчуття, базуючись на досвіді і аналізі, що цими нерезидентами є самі наші можновладці, які і заробляють на фіксованому курсу. Адже потім це все «гаситься» по фіксованому офіційному курсу, коли продають вони ОВДП і виходять з ринку. Тому виходить: кому війна, а кому мати рідна. Таким чином можновладці такими своїми діями ще й провокують негативні економічні процеси у державі.
Марія Волошин, ІА «ПІКА»
