Шмигаль пропонує заробітчанам допомогу: Кабмін виділить кошти

Доводиться дуже важко: українців масово обдурюють у Польщі

Після серії карантинів у країнах Європи українці знов отримали можливість їздити на заробітки. Разом з цим активізувалися і шахраї, які через різні фірми та посередників обманюють громадян, обіцяючи їм чудові умови роботи та високі зарплати. Але як наслідок людей оббирають та залишають ні з чим серед вулиці у чужій державі.

Докладно про це пише “Обозреватель”.

“Агентство знову надіслало не тих”

Житель Харківської області Богдан разом зі своїм другом нещодавно повернулися із Польщі. Вони втратили у цій країні шість днів – витратили гроші на переїзд, але зрештою нічого так і не заробили.

“Ми влаштовувалися на роботу через польське агентство, яке розташоване у Варшаві. Мені запропонували роботу маляра порошкового фарбування. Прекрасні умови, оклад 27 злотих (190 грн) на годину, безкоштовне житло. Я звільнився зі своєї роботи в Україні, отримав дозвіл на роботу та поїхав туди”, – розповідає він.

Але після приїзду “комфортне житло” виявилося будиночком поряд із цехом, у якому вони мали працювати. Богдана з другом заселили в холодне неопалюване приміщення, жодних ковдр і подушок не видали, спати довелося на голих ліжках.

“Вранці ми вийшли на роботу. І господар поляк каже, що ця агенція знову йому надіслала не тих, кого потрібно. Виявляється, потрібен маляр не порошкового фарбування, а рідкого. Це зовсім інша кваліфікація. Я говорю, що агентство мені пояснило саме так, я приїхав до вас за дві тисячі кілометрів. Поляк відповідає: “Це ваші проблеми, розбирайтеся з агентством, ви мені не потрібні“. В агентстві заявили, що це ми у всьому винні. Це неправда!” – обурюється Богдан.

Українці витратили цілий день на пошук нової роботи, але так нічого й не знайшли, тож як наслідок, повернулися додому ні з чим. За словами Богдана, в нього це була друга невдала спроба влаштуватися на роботу в Польщі. Він вирішив, що більше туди не поїде і працюватиме в Україні.

“Дуже багато українців скаржаться, що їх обманюють з роботою. На місці виявляється, що не таке житло, зарплата менша. А люди їдуть туди на останні гроші і змушені погоджуватися на погані умови, щоб хоч на дорогу додому заробити. Єдиний вихід – самому вчити польську мова і влаштовуватися на роботу безпосередньо до польського роботодавця, агенціям я вже не вірю”, – каже хлопець.

Обіцяли одну роботу, але відправили на іншу

У схожу ситуацію потрапили також переселенки з Донбасу Оксана та Євгенія. Дівчата працювали на заводі в Обухові під Києвом. Отримували близько 22-25 тис. грн. Але потім купили будинок на Житомирщині та переїхали. Незабаром вони вирішили їздити до Польщі.

“Посередницю Яну ми знайшли в інтернеті ще в середині липня. Вона запропонувала нам три хороші вакансії, ми вибрали пакування екологічного посуду. Спочатку вона попросила заплатити 400 грн за кур’єрські послуги з доставки документів. Потім по 1 200 грн за візи. А після цього Яна пропала місяців на два. Ми їй телефонуємо, вона нам обіцяє, що ось-ось поїдемо. Потім каже, що вакансій на посуд немає, давайте я вас відправлю на склади брендового одягу. Ми відмовилися, бо знаємо, що це важка робота”, – розповідає Оксана.

Через деякий час посередниця знову з’явилася і заявила, що роботи з посудом точно не буде, і натомість запропонувала їхати працювати на шоколадну фабрику. Розповіла про чудові умови та хороший заробіток. Дівчата поїхали, хоча надворі вже був жовтень. Причому їм довелося доплатити ще 300 грн.

У Польщі їх ніхто не зустрів. Усій групі заробітчан довелося вночі йти кілька кілометрів до місця обсервації, де мали провести ще 10 діб. “Там навіть місць не було, спали хтось на кухонному столі, хтось на підлозі. Тільки вранці нас якось розселили”, – згадує Оксана.

Українці, які мешкали в цьому хостелі, розповідали, що насправді на фабриці було дуже важко працювати, а платили мало. Багато хто з них вирішив повернутися додому. Першою не витримала Євгенія, рідним якось удалося переслати їй гроші і дівчина поїхала назад до України.

Доводилося шукати, де можна заробити

А ось Оксана таки вийшла на шоколадну фабрику. Але першого ж дня у неї піднялася температура, оскільки працювати довелося в холодному приміщенні. За годину платили 14 злотих (майже 100 грн.), а зміни тривали по 8 годин. Тобто заробити тут можна було близько 12-13 тисяч гривень. Дівчина витримала в такому режимі один тиждень, після чого знайшла іншу роботу. Щоправда, з фабрики їй вдалося звільнитися лише після того, як вона погрожувала, що звернеться до інспекції з праці.

Наступним місцем роботи Оксани став автомобільний завод. Їй видали форму та сказали, що наступного дня відвезуть на робоче місце. Але в результаті ніхто по співробітників не приїхав, а їхній куратор попросив почекати, оскільки виникли проблеми – не знали, на який процес поставити українців. А час минав, грошей ніхто не платив. Тож Оксана пішла далі. Цього разу на завод, де потрібно було фарбувати металеві деталі.

“Тут принаймні за місяць заплатили 5 200 злотих (близько 36 тис. грн) і умови були нормальними. Але нас одразу попередили, що потім переведуть у пральню. Так і сталося. Працювати доводилося по 14-17 годин. Це дуже важко, я вночі спати не могла, так боліли ноги. Та ще й на зміну доводиться йти від хостелу 4 км пішки. Зараз таки зглянулися і працюємо по 10-12 годин”, – розповідає українка.

“Незважаючи на обіцянки платити понаднормові за роботу понад 8 годин, ніхто тут на це не звертає уваги. Це все обман посередників. Я працювала навіть 31 грудня та 1 січня без жодних доплат. Безкоштовне житло було лише перший місяць, тепер треба платити по 500 злотих”, – каже Оксана.

Вона розповідає, що дівчат, які приїхали працювати на брендовому одязі, обдурили. Після закінчення обсервації їх просто вигнали з хостелу. А куратор годував обіцянками, що ось-ось робота з’явиться. Через два тижні українки поїхали додому без грошей.

“Тут була жінка років 50-ти, вона просто плакала. То там візьмуть і скоротять, то там не заплатять. Грошей їй вистачає тільки на житло та харчування, навіть на квиток на дорогу немає. До того ж тут обманюють з останньою зарплатою. Чоловік із Житомирської області відпрацював і хоче поїхати, просить розрахунок, а йому кажуть, що зарплата буде лише 15 лютого, тобто або сиди і чекай, або працюй, але за останні 15 днів тобі теж одразу не заплатять, лише наступного місяця”, – обурюється Оксана.

І тепер вона сумнівається, чи знову поїде на роботу до Польщі.

Виходить, що посередники просто набирають українців як дешеву робочу силу. Заманюють добрими вакансіями: робота на шоколадній фабриці, на пакуванні посуду, кави. Однак щойно людина заплатить гроші, вона відразу виявляється заручником. Хороші вакансії із заробітком та безкоштовним житлом кудись зникають. Замість них пропонують важчу роботу на фабриці з пакування або оброблення риби, на м’ясопереробному заводі, у пральні тощо.

Людей можуть доставити до Польщі, але триматимуть десь у хостелі, без роботи. Взяті з дому гроші закінчуються і люди опиняються у безвиході. Частина з них повертається додому, а частина погоджується на будь-які умови, щоб не голодувати та заробити на зворотний шлях.

Нагадаємо: